Світовий банк звернувся до великого фінансового конгломерату Commonwealth Bank of Australia з проханням випустити перші в світі облігації на блокчейн-базі Ethereum.

«Світовий банк доручив Commonwealth Bank of Australia стати єдиним фінансовим інститутом, який займається випуском перших у світі облігацій, що створені, розміщені, а також передаються та керуються впродовж усього їх життєвого циклу за допомогою розподіленого реєстру», – йдеться в офіційному повідомленні Світового банку.

Новий тип боргового інструменту називається bond-i. Операції з облігаціями на блокчейні почнуть проводити на спеціальній платформі після консультацій з інвесторами.

За словами казначея Світового банку Арунми Отех, організація завжди орієнтувалася на інновації та намагалася задовольнити інвесторів. «Саме тому ми раді, що після кількох місяців нашої спільної роботи з колегами з ІТ-сфери та Commonwealth Bank of Australia, ми досягли моменту здійснення нашої першої транзакції з облігаціями на блокчейні», –  відзначила пані Отех.

Розділ VI Закону про аудит присвячений проведенню аудиторських перевірок підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Усі особливості здійснення цих перевірок ми наводити не будемо. Звернемо увагу лише на головні нововведення:

Законом про аудит визначено два (а не як раніше − один) органи, які будуть контролювати проведення аудиту фінзвітності і надання аудиторських послуг суб’єктами аудиторської діяльності та аудиторами. Так, відтепер, крім Аудиторської палати, такий контроль буде здійснювати і спеціально створений Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Заміна назви «аудиторський висновок» на «аудиторський звіт» у новому профільному законі не вплинула на значення цього документа. Тобто, як і раніше, він є основним документом, що підтверджує проведення аудиту фінзвітності юрособи і надає незалежну інформацію користувачам про відповідність фінзвітності вимогам П(С)БО, МСФЗ або іншим вимогам.

У новому профільному законі про аудит детально прописані правила ведення і входження до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності. Цей Реєстр, як і раніше, вестиме Аудиторська палата України. Дані із цього Реєстру вона оприлюднюватиме в мережі Інтернет на своїй веб-сторінці.

Аналізуючи новий Закон про аудит, варто зосередити увагу й на вимогах до аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторську діяльність. Відразу слід зауважити, що вони зазнали незначних змін.

Про те, що Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (Закон про аудит) змінив саме поняття «аудитор», ми вже знаємо. А тепер детально проаналізуємо, хто ж відтепер буде вважатися аудитором і що йому потрібно зробити, щоб провадити аудиторську діяльність

Незабаром набуде чинності Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (Закон про аудит). Давайте разом аналізувати його та готуватися працювати по-новому. Сьогодні розглянемо основні принципи проведення аудиту

Враховуючи зміни в сфері інформаційних технологій, Комітет з міжнародних стандартів аудиту та підтвердження достовірності інформації (IAASB) вирішив оновити стандарт оцінки ризиків в аудиті.

Конфлікт у колективах аудиторських фірм – річ неминуча, часто не прогнозована, однак інколи дуже корисна. Зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій і думок опонентів або суб’єктів взаємодії дає змогу виявити приховані проблеми.

Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів (АССА) розпочинає у Пакистані проект з розвитку професійної акредитації бухгалтерів у сфері публічного фінансового менеджменту (PFM).

Міжнародна федерація бухгалтерів презентувала Керівництво щодо застосування Міжнародних стандартів аудиту під час перевірок малих та середніх підприємств (Guide to Using International Standards on Auditing in the Audits of Small- and Medium-Sized Entities)