Нові керівники Ради з фінансової звітності Великобританії (UK’s Financial Reporting Council, FRC), Саймон Дінджеманс та Джон Томпсон, розпочали виконувати обов’язки голови та виконавчого директора організації.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) нещодавно оприлюднив методичні матеріали, пов’язані з проведенням перевірок контролю якості аудиторських послуг. Документи, які мають вивчити аудиторські фірми, що здійснюють перевірки підприємств суспільного інтересу, розміщені на сайті ОСНАД.

Користувачами аудиторських послуг є представники бізнесу. Досить висока вартість і тривалий цикл прийняття споживачами рішення про замовлення ускладнюють просування і продаж послуг аудиторської компанії. Під час розроблення і впровадження маркетингової стратегії необхідно враховувати такі особливості та планувати рекламні кампанії відповідно.

Британська Рада з фінансової звітності (Financial Reporting Council, FRC) вважає, що їй необхідно вжити більш рішучих заходів, аби змусити компанії звітувати. Про це йдеться в новому дослідженні, проведеному на замовлення Ради з фінансової звітності. Журі присяжних представило учасникам на обговорення питання, що стосуються корпоративного звітування, управління, аудиту та діяльності FRC у цих сферах.

Дослідження було проведене за дорученням FRC компанією BritishThinks за участі представників громадськості з усієї країни – громадянського журі.

Учасники дослідження вважають, що FRC повинна бути наділена більшими повноваженнями та мати «мертву хватку», аби змусити компанії звітувати, але в той же час посилення регулювання не має впливати на здатність компанії ефективно провадити діяльність та процвітати.

Громадянське журі досить негативно ставиться до правопорушень, які здійснює компанія. Щодо впливу, який компанії мають у Великобританії, особливо на економіку та місцеві регіони, то оцінка має позитивний характер, зважаючи на важливу роль фірм, які створюють робочі місця, виробляють товари, надають послуги та інвестують в економіку держави

Учасники вважають, що регулятор повинен змушувати звітувати окремих осіб (які наразі є членами професійного органу) і компанії, аби запобігати правопорушенням. Регуляторні органи та компанії також повинні діяти в суспільних інтересах, беручи до уваги думку широкої аудиторії, яка включає співробітників, та урізноманітнювати представництво в радах директорів

Респонденти також вважають, що регуляторні органи повинні зберігати свою незалежність від об’єктів регулювання, оскільки, на їхню думку, досить важливим є забезпечення незалежності невиконавчих директорів та партнерів з аудиту від компаній, з якими вони працюють.

Рада з міжнародних стандартів звітності (International Accounting Standards Board, IASB) змінила вимоги до обліку хеджування.

Ці зміни мають на меті забезпечити надання корисної фінансової інформації компаніями в період невизначеності, що виникає внаслідок поетапного зниження показників процентних ставок, таких як міжбанківські ставки пропозицій (interbank offered rates, IBOR).

IASB внесла зміни до оновлених та чинних Стандартів фінансових інструментів, МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», а також до відповідного Стандарту розкриття інформації МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Поправки змінюють деякі конкретні вимоги до обліку хеджування, щоб забезпечити звільнення від можливих наслідків невизначеності, викликаних реформою IBOR. Крім того, поправки вимагають від компаній надавати додаткову інформацію інвесторам про їхні відносини хеджування, на які безпосередньо впливають ці невизначеності.

Голова IASB Ганс Хугерворст зазначив: «Рада активно працювала, щоб запропонувати компаніям рішення проблем, які виникають у бухгалтерському обліку через невизначеності щодо реформування показників процентних ставок. Поправки надають корисну інформацію для інвесторів у цей період невизначеності».

Зміни набувають чинності 1 січня 2020 року, але компанії можуть вирішити застосувати їх раніше.

Сьогодні, коли весь світ переходить у діджитал-формат, для функції внутрішнього аудиту важливо не відставати від світових тенденцій. Керівники та власники бізнесу воліють бачити внутрішній аудит прогресивним та сучасним, який здатен допомогти протистояти новим викликам ринку. Що ж таке прогресивний внутрішній аудит, на думку перших осіб компаній та їх власників?

Рада з фінансової звітності Великобританії випустила переглянутий варіант стандарту аудиторської діяльності щодо “going concern” – концепції безперервності діяльності. Переглянути стандарт довелося через серйозні корпоративні скандали, основною причиною яких була нездатність аудитора адекватно оцінити перспективи продовження роботи організації, що перевірялася. Відомо чимало прикладів британських компаній, які збанкрутували впродовж дуже короткого проміжку часу після проходження аудиторської перевірки.

Кордони між країнами сьогодні стають дедалі більш умовними. Ротація персоналу за кордон стала звичним явищем не лише для мережевих аудиторських фірм, а й для тих компаній, у портфелі яких є міжнародні клієнти.

Звіти про прозорість, які українські аудиторські фірми почали готувати зовсім нещодавно, у Великобританії складають з 2008 року. Свіже дослідження Ради з фінансової звітності (Financial Reporting Council, FRC), проведене у Великобританії, показало, що звіти про прозорість залишаються неефективними та, хоч як іронічно це звучить, непрозорими. Ба більше, інвестори та керівники аудиторських комітетів компаній не завжди знають про існування такого виду звітів та не використовують їх у роботі.

Ефективність як зовнішнього, так і внутрішнього аудитора – питання, яким переймаються не лише його роботодавці, а й клієнти, тобто замовники аудиторських послуг. Висока якість роботи фахівця з аудиту формує довіру до нього, дає змогу компанії розвиватися, уникати помилок та додавати цінності бізнесу.