Думка аудитора дуже важлива для прийняття управлінських рішень та для залучення коштів від інвесторів. Однак слід ретельно добирати виконавців аудиторських послуг, аби бути впевненими в їх професійності та достовірності висновків у звіті.

Вибір аудиторської компанії, яка обслуговуватиме вашу фірму, – не пожиттєвий. Для зміни аудитора достатньо рішення керівництва для розірвання договору з аудиторською компанією за наявності хоча б однієї причини для припинення співпраці.

Один з перших тривожних сигналів для зміни аудитора – порушення умов договору, зокрема недотримання термінів проведення аудиторської перевірки та/або строків надання аудиторського висновку.

Іншою причиною необхідності заміни аудитора можуть бути виявлені органом зовнішнього контролю порушення в діяльності аудиторської фірми, що ставить під сумнів якість виконаних робіт і наданих послуг.

Краща цінова пропозиція також може спонукати підприємство залучити інших фахівців. Бувають випадки, коли, прагнучи компенсувати втрату в ціні, аудиторська компанія перевантажує працівників, залучаючи їх до роботи одразу на кількох проектах, що невідворотно позначається на якості послуг. Але не завжди зниження ціни на послуги може свідчити про явне зниження якості. Аудиторська компанія може пропонувати нижчу вартість і бонусні пропозиції новим клієнтам. Підкріплюючи ці переваги високою якістю аудиту, нового клієнта можна зробити постійним, спонукаючи його скористатися додатковими сервісами.

Поширеною є ситуація, коли зміна аудитора зумовлена появою нового власника компанії. Він може мати «свого» аудитора, якому довіряє, і звернутися до нього, щоб перевірити фінансово-господарську діяльність придбаної фірми.

Причиною пошуку нового виконавця послуг з аудиту для великого бізнесу є прагнення співпрацювати з більш відомою компанією задля залучення зарубіжних інвестицій, кредитів міжнародних банків тощо. Як правило, звертаються до компаній, що займають високі позиції в рейтингу аудиторських фірм.

Ще одним приводом замислитися про зміну аудитора є тривала співпраця з однією компанією. Аудитор, який з року в рік перевіряє одне й те саме підприємство, може втратити пильність і проводити перевірки більш формально. Як наслідок – не врахує всіх можливих ризиків, а це може позначитися на успіху бізнесу й репутації аудиторської фірми.

Ринок аудиту розширюється й на ньому з’являються нові гравці. Як назвати аудиторську фірму, аби її діяльність стала успішною? Адже, не секрет, що, як ви яхту назвете – так вона і попливе. Ось про що розповідають експерти з неймінгу.

Стислість − одне з головних правил для присвоєння назви компанії. Назва фірми повинна бути лаконічною для легкого запам’ятовування і впізнаваності потенційними та наявними клієнтами. Слово з одного-двох складів краще, ніж довге складносурядне найменування.

Обираючи назву, подумайте про своїх клієнтів − чи зможуть вони бодай згадати нафантазоване вами словосполучення. Воно повинно легко вимовлятися, не викликати сумнівів з приводу наголосу, бути милозвучним, мати однозначне написання. Якщо для назви слугує неіснуюче слово, його варто протестувати на адекватність сприйняття.

Важливо уникати двозначних виразів і слів, що викликають негативні асоціації.

Загляньте в завтрашній день: якщо є ймовірність розвитку бізнесу до міжнародного рівня, назва повинна бути приємною для іноземних клієнтів і партнерів та викликати в них позитивні емоції. Зокрема, можна взяти слово з інтернаціональним коренем. Однак слід обов’язково перевірити його значення в країнах майбутнього партнерства. Непоганий варіант − вигадані милозвучні слова, абревіатури.

Намагайтеся дистанціювати своє найменування від назв конкуруючих фірм, уникайте подібності з відомими брендами. Часто трапляються назви аудиторських компаній, перша частина в яких рік заснування, а друга – слово «аудит». Клієнтам важко виокремити такі назви серед подібних, тож і вибір їх залежатиме від додаткових переваг та вартості пропонованих послуг, на що витрачається час і, можливо, ресурси. А отже, компанії з яскравими й незвичайними назвами матимуть більше шансів на залучення нових клієнтів.

Буде чудово, якщо назва фірми матиме стосунок до профілю її діяльності. Однак постійне використання слова «аудит», хоч і пряма вказівка на напрям діяльності, проте використовується більшістю наявних компаній. Тож про високу унікальність назви можна забути.

Індекс сприйняття корупції (CPI, Індекс) – це один з основних інструментів глобального процесу боротьби з корупцією в державному секторі, який щороку визначається міжнародною організацією Transparency International. У цьому Індексі аналізуються 180 країн, аби визначити, наскільки вони корумповані. На жаль, встановити, чи є корупція й одразу покарати винних – неможливо. Тому визначається саме рівень сприйняття корупції – наскільки люди часто стикаються з корупцією, чи доводиться застосовувати корупційні практики для того, щоб у тій чи іншій країні вести бізнес.

Індекс вимірюється від 0 до 100 балів. 0 балів означає, що корупція повністю поглинула владу і жодні дії не можливі без корупційної складової. 100 балів свідчить про те, що корупція відсутня. Проте на сьогодні немає жодної країни, яка б набрала максимум. Тому корупція, на жаль, є всюди.

У 2018 році Україна отримала 32 бали і посіла 120-е місце із 180-ти. Якщо розглядати останні п’ять років, то країна покращила свої позиції на 7 балів, що свідчить про рух в правильному напрямі, проте не так швидко, як хотілось.

У світі існує всього 13 всесвітньо визнаних джерел, звідки беруть дані для формування Індексу. З їхніх опитувань та досліджень виокремлюється інформація щодо корупції та її сприйняття і визначається Індекс. Має бути використано мінімум чотири джерела з 13 визнаних для того, щоб країну включили в Індекс сприйняття корупції.

Плюс Індексу в тому, що це глобальне дослідження і 180 країн можна порівняти між собою. Мінус – складно в кожній країні виміряти однаково, адже різні законодавчі бази, умови ведення бізнесу тощо.

Цей Індекс визначається щороку, аби проаналізувати динаміку позитивних змін у країні. За останній рік обнадійливі зрушення України в цьому Індексі пов’язані зі сферою бізнесу: роботою бізнес-омбудсмена, автоматизованим повернення ПДВ, частковим запуском антикорупційного суду (як мінімум, було ухвалено закон, Президент підписав його, почався вибір суддів і вони прийняли присягу для антикорупційного суду).

«Позитивна динаміка за 2018 рік є результатом впровадження антикорупційних законів, але більшість рекомендацій, які Україна отримала рік тому, не були виконані, – зауважують у Трансперенсі Інтернешнл Україна. – На жаль, антикорупційна інфраструктура, яка була побудована за останні п’ять років і дала бали Україні, не вся добре працює. Запуск антикорупційного суду разом з адміністрацією – це один з важливих моментів. У спеціальній антикорупційній прокуратурі є проблеми з роботою. Національне антикорупційне бюро складно проаналізувати, адже дійсно мало в судах рішень, наразі не можливо сказати, наскільки добре працює бюро. Очікування від вищого антикорупційного суду – реальні результати приблизно через рік: коли запуститься сам суд, почнуть ефективно працювати судді, адміністрація, розглядатимуться реальні справи й буде покарано винних».

Вступати в переговори та вести їх аудиторам доводиться досить часто – укладання нового договору, здача проекту, уточнення умов співпраці тощо. Як зробити перемовини успішними? Психологи дають цікаві поради.

За перші п’ять хвилин переговорів можна передбачити їхній результат. Протягом цього часу інша сторона намагається вгадати, чи вірите ви самі в те, що говорите, чи пускаєте пил в очі, аби набити ціну. Намагайтеся завоювати увагу й довіру співбесідника із самого початку, щоб він не перебивав вас.

Починайте ділові перемовини з найвищих вимог. Навіть якщо ці цифри вищі за ті, що вас насправді задовольнять, ви єдиний, хто про це знає. Стартові ціни відразу сформують основу, на яку орієнтуватимуться всі подальші озвучені пропозиції.

Завжди треба прагнути розпочати переговори першим. Таким чином ви можете почати розмову з важливих для вас аспектів. Промовивши перше речення, можна направити бесіду в потрібне русло. Крім того, почавши перемовини, ви демонструєте іншій стороні впевненість у собі.

Як відомо, якщо продукти закінчуються або їх вилучають з продажу, їх починають більше цінувати й змітають з прилавків. Люди схильні думати, що якщо що-небудь обмежене в кількості або його строк збігає, − це цінно. І якщо зараз цього не купити, то такої можливості вже не буде. Так і у випадку з переговорами. Найбільш затребуваним вважатимуть те, що «в дефіциті» або час на володіння ним строго лімітовано. Саме тому обмежуйте час дії вашої пропозиції, форсуйте процес прийняття рішення. Так фортуна буде на вашій стороні.

Як відомо, фірмовий стиль − це сукупність графічних, колірних, стилістичних та композиційних прийомів та елементів, спеціально та комплексно спроектованих для фірми з метою створення певного зорового образу, що легко запам’ятовується; всього, що пов’язано з компанією, її діяльністю та продукцією.

Експерти з розроблення фірмового стилю переконані, що особливості фірмового стилю аудиторських компаній диктують, перш за все, умови ринку B2B. Основні мотиви повинні орієнтуватися на корпоративний сегмент. Іншими словами, фірмовий стиль повинен бути зручним у використанні, свідчити про корпоративну ідентичність і бути запам’ятовуваним. Дотримання аудиторською фірмою фірмового стилю позитивно позначається на довірі клієнтів, адже вважається, що це показник організованості й порядку.

Фірмовий стиль повинен сприяти створенню в споживача певних стереотипів, завдяки яким реклама стає більш дохідливою, адресною, а рекламовані послуги виділяються з безлічі подібних.

Формування власного стилю компанії передбачає підбір графічних об’єктів і шрифтових рішень, використовуваних у всій рекламній та корпоративній продукції. Наприклад, єдиний стиль упаковок, оформлення документації, сувенірів, реклами, сайту тощо.

Елементами фірмового стилю є товарний знак, фірмовий шрифтовий напис (логотип), фірмовий блок, слоган, фірмові кольори, розроблений комплект шрифтів, інші корпоративні константи: сувенірна реклама, друкована продукція (листівки, буклети тощо), елементи діловодства (фірмові бланки, папки, конверти тощо), фірмовий рекламний банер, пакувальний папір, зображення логотипу тощо.

Найважливішим елементом фірмового стилю вважається логотип. Він використовується для виокремлення послуг і продукції фірми та для реклами. На думку фахівців, логотип не просто свідчить про назву надавача послуг, а й повідомляє клієнтові важливу інформацію про якість товару (споживачі, які завжди користуються послугами однієї фірми, знають, що їх якість гарантована). Саме логотипи привертають увагу клієнтів і збільшують ефективність пошуку необхідних послуг.

Робота в аудиторській фірмі, де віддача роботі досить висока, не буває простою. Можливо, це й є основною причиною плинності кадрів? Експерти з персоналу не погоджуються з цим, пояснюючи часті звільнення низкою передумов.

Часто причина звільнення криється в неправильному доборі працівників. Неякісний добір кадрів може бути наслідком некомпетентності рекрутера, поспіху закрити вакансію, бажання швидше отримати гонорар за найм нового фахівця або ж надання недостовірної інформації кандидатом чи недостатнє інформування сторін про вимоги на цю посаду. У 99% випадків саме це слугує причиною звільнення.

Погана адаптація або її відсутність викликає передчасне звільнення ще на випробному терміні. Якщо новий співробітник не зміг налагодити відносини з колегами, не розібрався з професійними обов’язками, не відчув себе на потрібному місці, то на рішення про звільнення не доведеться довго чекати.

Значну частину доби людина проводить на своєму робочому місці. Тому від того, наскільки комфортні умови праці для неї створені, залежить рішення про подальшу роботу в компанії та її результативність. Тісні, мало освітлені приміщення, погані кліматичні умови, неякісне обладнання або його недоліки тощо – усе це чинники, що викликають невдоволеність робочим простором.

Особиста неприязнь до керівництва, низька оцінка його професійних якостей або методів управління, особиста образа чи конфлікт також може стати причиною звільнення працівника.

Співробітник з певними амбіціями й багатим досвідом, пропрацювавши певний час у компанії, замислюється про можливість зростання і розвитку. Відсутність кар’єрного просування, професійного розвитку та навчання може спровокувати бажання змінити роботу.

Часті конфлікти, зосередження на міжособистісних відносинах, загострена конкуренція, взаємні претензії працівників, емоційна напруга серед колег – усе це свідчення відсутності згуртованості колективу. Причини можуть бути різні – від неоднакового ставлення керівництва до певних працівників і виокремлення улюбленців до особистої неприязні одних співробітників до інших.

Можливість ширше застосувати свої здібності і, відповідно, вища заробітна плата можуть стати визначними чинниками, які переманять працівника в іншу компанію. Це спостерігається зазвичай на всіх рівнях персоналу. Роботодавці цінують амбітність співробітників, але вона може стати причиною звільнення, якщо працівники не бачать можливості кар’єрного зростання в межах компанії. Також незадоволеність професією і бажання змінити спеціальність спонукають людей шукати нове застосування своїм компетенціям деінде.

Проте це далеко не повний перелік причин звільнення персоналу в аудиторських фірмах. Найкращий спосіб зарадити високій плинності кадрів – тримати руку на пульсі всіх змін, що відбуваються в колективі в цілому та з кожним працівником окремо, й реагувати на тривожні сигнали.

Не секрет, що в аудиторській фірмі мають працювати професіонали. Причому практики. Диплом Гарвардського університету й науковий ступінь, звісно, добре, але не завжди переконливо для клієнта. Значно важливішими є результати якісно виконаної роботи. Отже, претендент на посаду аудитора чи консультанта повинен мати за плечима солідний досвід роботи.

Далі постає питання стосовно віку. Ясна річ, випускник-відмінник престижного університету поступатиметься, нехай і старшому, зате досвідченішому кандидату. З іншого боку, не варто аж надто переоцінювати значення віку й досвіду. Вони – не панацея, адже ідеальний консультант готовий постійно вчитися, самовдосконалюватися і відкритий для всього нового.

З кожним роком український бізнес дорослішає. Тож замовник вже не тільки розуміє користь від аудиторських та консалтингових послуг, а й може бачити помилки фахівців у цій сфері. Тому кожен працівник аудиторської фірми, виконавець замовлення, аби в ньому не відпала потреба, повинен постійно працювати над собою, щоб бути на голову вищим за клієнта.

Специфіка консалтингу й аудиту полягає в тому, що це досить інтелектуально насичений бізнес. Постійне професійне вдосконалення – обов’язкова умова для його представників. Тому досягати успіхів у цій царині можуть лише наполегливі люди з особливим психотипом.

Основні вимоги до майбутнього консультанта – вміння працювати в команді, спрямовувати свої дії на досягнення спільного результату. Високий професіоналізм нерідко супроводжується амбіціями, які заважають командній роботі. Досвідчені менеджери з персоналу, аби уникнути цього, радять добирати персонал приблизно однакового професійного статусу. Будь-яка зірковість розбещує, а вона може виникнути, якщо в стінах однієї бізнес-структури об’єднується досить різноманітна публіка. Коли ж консультанти мають приблизно однаковий професійний рівень, командна робота сприймається не лише як спосіб досягнення позитивних результатів, а й як можливість обміну досвідом. А хто вартий бути керівником проекту, покаже робота.

Нерідко в аудиторських компаніях точиться запекла конкурентна боротьба між співробітниками. Цікаво, що керівництво її заохочує. Мовляв, у такий спосіб підвищується загальний тонус фірми. Однак спеціалісти застерігають: конкуренція має бути здоровою, причому в умовах психологічно сприятливого клімату. Важливо, занурившись у процеси внутрішньої конкуренції, не програти в зовнішній конкуренції. А вона сьогодні досить жорстка.

В аудиторів та консультантів ненормований графік роботи. Щоб витримати такий режим, необхідно максимально правильно планувати свій день, у безкінечному потоці завдань виділяти головне і другорядне та інтенсивно працювати в будь-який час доби.

Для роботи з клієнтами потрібен високий рівень комунікативної культури. Добре, якщо консультант – екстраверт з великим лексичним запасом і добре поставленим мовленням.

Як не дивно, але консалтинг передбачає певну долю творчості. Саме тому кандидатам на посаду консультанта варто мати схильність до неї. Звичайно, у межах розумного.

Зв’язки з громадськістю – явище набагато ширше за поширення інформації про компанію в пресі і публічність її перших осіб. Досвідчені піарники переконані: успішний зовнішній піар починається з внутрішнього.

Не секрет, що співробітники компанії є носіями інформації про неї. Персонал – красномовне свідчення статусу організації на ринку. Поспілкувавшись з людьми, що працюють у фірмі, можна визначити, лідер вона чи аутсайдер у своїй сфері. Саме тому дуже важливо створити сприятливі умови для роботи і виховати в кожного співробітника повагу до компанії. Якщо говорити мовою піар-спеціалістів, треба постійно працювати над розвитком та зміцненням бренду роботодавця.

Головною складовою такого іміджу є створення в колективі атмосфери єдиної команди, де кожен, займаючись власною справою, пам’ятає про загальну мету, скажімо, досягти успіху на національному й міжнародному ринках.

Працівники мають бути впевненими в майбутньому компанії. Це дасть змогу створювати безконфліктне середовище на роботі, підвищувати продуктивність праці і залучати кваліфікований персонал.

Внутрішній піар повинен сприяти ефективному спілкуванню між керівництвом і працівниками. Персонал має право знати, що відбувається в організації, з якими труднощами вона стикається, як їх вирішує тощо. Якщо компанія хоче досягти успіху, вона має бути чесною зі своїми працівниками. Брак інформації сприяє виникненню непотрібних чуток, які здатні швидко поширюватися далеко за межі фірми. Отже, не варто нехтувати такими простими речами, як проведення зборів членів трудового колективу, де топ-менеджмент доповідатиме про досягнення і перспективи організації, організація корпоративних свят, на яких у неформальній атмосфері можна поділитися тими чи іншими проблемами з керівництвом, або видання корпоративної газети – у такий спосіб можна не лише поширювати інформацію, а й оперативно реагувати на кризи.

Корпоративні відносини є результатом спільної діяльності людей, об’єднаних загальними інтересами й метою. Закономірно постає питання: що найкраще може згуртувати співробітників? Відповідь одна – спільні цінності і чітко визначені цілі. Працювати на організацію з віддаленою перспективою, яка, здебільшого, не має нічого спільного з реальним станом речей, нікому не хочеться. Звісно, і за таких умов можна знайти персонал, однак це будуть звичайні виконавці, готові будь-коли змінити роботу. Тоді як успішний бізнес розвивається лише там, де є команда однодумців.

Покращити корпоративні відносини допоможе підвищення кваліфікації кожного члена колективу та економічної компетентності працівників, що дасть змогу стимулювати бажання брати на себе додаткові обов’язки і розвивати ініціативність співробітників.

Спеціалісти з економічної психології переконані, що не менш важливим фактором формування корпоративних відносин є висока психологічна культура персоналу і топ-менеджменту. Особливо впливає на характер корпоративних відносин стиль управління підлеглими. Сьогодні у тренді демократичний стиль управління, що передбачає повагу до кожного працівника.

Форум з податкового управління (Forum of Tax Administration, FTA), який об’єднує членів G20 та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також податкові служби різних країн світу, нещодавно в Чилі провів чергове засідання. Його головний результат – зосередження уваги на податковій прозорості, міжнародному партнерстві у сфері оподаткування та переході на цифрові технології.

Учасники FTA вирішили активізувати діяльність, яка сприятиме більшій прозорості процесу податкового адміністрування. Крім того, було погоджено надати максимальну підтримку державним органам, що відповідають за формування податкової політики, для розроблення нових стандартів звітності, аби полегшити міжнародний обмін інформацією.

Члени форуму висловили намір продовжити колективну роботу щодо ефективного використання великих обсягів даних для виявлення офшорних рахунків. Також чіткіше окреслено умови переходу бізнесу на цифрові технології під час адміністрування та сплати податків.

Голова FTA та очільник державної податкової служби Норвегії Ганс Крістіан Холт (Hans Christian Holte) заявив: «Члени FTA збираються розробити успішну стратегічну робочу програму задля зміцнення податкового управління, податкової прозорості, міжнародної співпраці та забезпечення якісних послуг для платників податків».

Директор Центру податкової політики та адміністрування ОЕСР Паскаль Сент-Арманс (Pascal Saint-Amans) додав: «Уже розроблена масштабна міжнародна програма, яка повинна забезпечити справедливе та ефективне оподаткування транснаціональних корпорацій і фізичних осіб, які провадять діяльність за кордоном, сприяючи при цьому податковій прозорості, що необхідно для зростання та збільшення інвестицій. Податкова служба як державний інститут є центром цієї програми. Засідання форуму продемонструвало рішучу налаштованість FTA вжити конкретних заходів для реалізації міжнародної програми та виправдання очікувань громадськості».

Сьогодні неодмінною особливістю успішного аудитора є наявність аналітичних здібностей. Робота в аудиті вимагає постійного аналізу інформації, швидкого заглиблення у нову тематику, критичного мислення, розуміння причин та наслідків виявлених фактів.

Іншою важливою характеристикою фахівця з аудиту повинна бути природна допитливість та цікавість. Недостатньо просто мати аналітичні здібності, потрібно хотіти їх застосовувати.

З розвитком професії стало дуже важливо розуміти бізнес та галузь, у якій працює компанія-замовник. Глибоке розуміння принципів діяльності організації, факторів, що впливають на її прибутковість, бізнес-процесів тощо є передумовами якісної аудиторської перевірки.

Ефективні аудитори повинні вміти використовувати новітні технології. Навіть звичайний Excel дає змогу здійснювати досить складний аналіз величезних масивів інформації. Проте дійсно компетентний фахівець має знати, які можливості має той чи інший інструмент та як саме він може допомогти у проведенні певної аудиторської процедури.

Навики ефективних комунікацій необхідні на всіх етапах проведення аудиторської перевірки.

У сучасному глобальному світі від аудитора часто вимагається володіння іноземними мовами. В Україні працює багато компаній з іноземними інвестиціями, топ-менеджери яких зазвичай є експертами. Тож аудиторські звіти в багатьох організаціях складаються й іноземною мовою, здебільшого англійською. У таких ситуаціях бажано, щоб аудитор міг сам представити результати проведеної перевірки керівництву компанії, відповісти на запитання й переконати в необхідності виконання наданих рекомендацій.

Отже, враховуючи останні тенденції розвитку професії, керівникам аудиторських фірм варто шукати спеціалістів з широким набором навичок. Замість того, щоб зосереджуватись лише на технічних вміннях, менеджерам, що займаються пошуком кандидатів, варто пам’ятати, що знання бухгалтерського обліку, аудиторської звітності, аналізу ризиків можна опанувати досить швидко. Тому варто підбирати допитливих кандидатів з розвиненими аналітичними здібностями, відмінними навичками міжособистісного спілкування та тих, які вміють довести свої знання й ідеї до топ-менеджменту організації через якісні та конструктивні комунікації.

Незалежна рада з регулювання аудиторської діяльності Південно-Африканської Республіки (South African Independent Regulatory Board for Auditors, IRBA) повідомила, що близько 17% компаній, що співпрацюють з фондовою біржею Йоганнесбурга (JSE), почали застосовувати принцип обов’язкової ротації аудиторів (Mandatory Audit Firm Rotation, MAFR) на чотири роки раніше за встановлений законодавством строк.

64 компанії, які здійснили зміну суб’єкта аудиторської діяльності, повинні будуть повторити процедуру аж у 2027 та 2028 роках. Решта компаній, які виконували цю процедури більше, ніж 10 років тому, повинні провести ротацію до 1 квітня 2023 року.

У 2018 році 35 компаній змінили аудиторів, а ще 9 – на початку 2019 року.

Виконавчий директор IRBA Бернард Агульяс (Bernard Agulhas) зауважив: «Ми налаштовані оптимістично та маємо надію, що до кінця року більше 120 компаній, що складають третину комісії, виконають вимоги. Це дасть змогу свіжим поглядом оцінити їхню фінансову звітність».

IRBA рекомендує аудиторським комітетам обирати суб’єктів аудиторської діяльності не звертаючи увагу на вартість послуг, а радше на якість, компетентність та досвід.

Агульяс наголосив: «Вирішивши проблему дружніх відносин між аудитором і клієнтом, компанії зможуть забезпечити надійність та достовірність аудиторських висновків».

Інститут внутрішніх аудиторів опублікував звіт про те, з якими етичними викликами стикаються внутрішні аудитори на практиці. Інформація ґрунтується на опитуванні понад 14 тисяч аудиторів із 166 країн світу.

Дослідження показало, що для внутрішніх аудиторів дотримання етичних правил важливе для:

  • побудови довіри та впевненості;
  • обрання рішення в складних ситуаціях;
  • встановлення чітких меж аудиторської роботи;
  • забезпечення об’єктивного аналізу та комунікацій.

Багато респондентів вважають етику та культуру ключовими елементами успіху організації. Водночас внутрішній аудитор повинен бути добре обізнаним в обох сферах.

Також відповіді фахівців з усього світу показали, що в багатьох організаціях внутрішні аудитори можуть виконувати свою роботу, не переймаючись про можливість репресій або залякувань у відповідь. В ідеальному середовищі вони повинні завжди мати можливість представити виявлені факти без загрози почути зустрічні обвинувачення та погрози.

Однак, на жаль, не всі фахівці працюють у такому середовищі. На аудиторів досить часто чиниться тиск. Їх змушують приховати виявлені факти або внести зміни у звіт за результатами аудиторської перевірки. У випадку незгоди вони часто стикаються з негативними наслідками, у тому числі зі зниженням заробітної плати, примусовим переведенням на інші позиції або ж навіть звільненням. Такого роду тиск існує майже в усіх галузях та економічних регіонах світу.

На керівника внутрішнього аудиту найчастіше намагається вплинути голова правління (38%), операційний менеджмент (25%) та фінансовий директор (24%). Лінійні внутрішні аудитори найбільшого тиску зазнають вже в межах самої функції внутрішнього аудиту (44%). Це означає, що керівники внутрішнього аудиту досить часто піддаються зовнішньому тиску і, своєю чергою, просять аудиторів «пом’якшити» звіт.

Аудиторський комітет відіграє важливу роль в підтримці етичної поведінки. Однак, на жаль, її не завжди достатньо. Особливо це стосується державного сектора, де найчастіше відчувається нестача незалежного та ефективного аудиторського комітету.

Щоб привернути увагу споживача, недостатньо надавати послуги відмінної якості чи пропонувати добірні продукти. Потрібно вміти знайти підхід до клієнта, розробити правильну стратегію ведення бізнесу і сотні правил для співробітників. Останнім часом модним трендом став ребрединг компаній. Про його вияви та вплив на успіх фірм поговоримо далі.

З кожним роком економіка змінює поведінку споживача. Тому те, що нещодавно викликало захоплення, уже здається нецікавим і непотрібним. Через це компанія втрачає клієнтів і перспективи. Часто тактичних рекламних рішень для вирішення проблем недостатньо. Потрібна нова концепція спілкування з потенційними і наявними клієнтами, нові продукти і види послуг, удосконалена бізнес-модель, кардинально інше позиціонування, дизайн, комунікація тощо. Тому часто власники компаній вдаються до ребредингу.

Ребрендинг − це не зміна логотипу чи назви компанії, і навіть не оновлення дизайну упаковки або фірмового стилю. Це − комплекс заходів, спрямованих на зміну сприйняття бренду в цілому. Правильно організований і проведений ребрендинг дає змогу компанії стати привабливішою для клієнтів, наростити прибутки і знайти нові напрями розвитку. Ребрендинг сприяє приведенню бренду у відповідність з поточним станом бізнесу і планами компанії. Він передбачає зміни в усіх брендкомунікаціях: від упаковки до рекламних матеріалів.

У результаті ребрендингу повної ліквідації старого бренду, як правило, не відбувається. Ребрендинг допомагає компанії еволюціонувати. Отримавши оновлені комунікації й оболонку, бренд може стати істотно свіжішим, емоційнішим. Він отримує нові сили, знаходить нові якості, стає привабливішим для наявних клієнтів і завойовує нових. Незначні зміни у візуальних елементах чи рекламній політиці не вважаються ребрендингом. Він не є процесом зміни зовнішнього вигляду, а відображає якісні зміни в позиціонуванні і стратегії компанії. Ребрендинг − це завжди факт тотального перегляду майже всіх атрибутів бренду.

Необхідність в ребрендингу може пояснюватися безліччю причин. Це може бути пов’язано зі зміною курсу і стратегії компанії, новою сферою діяльності, якщо застарів бренд (для фірм, що вже давно на ринку), при посиленні конкуренції на ринку, зумовленим появою нових гравців на ринку або ж інтенсивним розвитком давніх тощо.

Глобальна ініціатива зі звітності (Global Reporting Initiative, GRI) підготувала практичне роз’яснення принципів, прийнятих Фондовою біржею Дакки (Dhaka Stock Exchange, DSE) та Коломбо (Colombo Stock Exchange, CSE). Ці принципи містять рекомендації щодо складання звітності з питань сталого розвитку. Ними повинні користуватися представники бізнесу, які працюють із зазначеними біржами.

Понад 500 компаній, розташованих у Шрі-Ланці та Бангладеші, зобов’язані складати та оприлюднювати звіти зі сталого розвитку.

Виконавчий директор GRI Тім Мохін (Tim Mohin) заявив: «Дедалі більше компаній починають усвідомлювати, що звітність з питань сталого розвитку – це не стільки можливість, скільки потреба. Надання звітів про досягнуті результати забезпечує прозорість, що, своєю чергою, допомагає оцінити ризики та спростити процедуру ухвалення рішень».

Раджива Бандаранайке (Rajeeva Bandaranaike), керівник Фондової біржі Коломбо, додав: «Ми раді, що дедалі більше компаній Шрі-Ланки й Бангладешу беруть на себе зобов’язання представляти звіти щодо сталого розвитку. Ми заохочуємо компанії Шрі-Ланки, які є учасниками нашої біржі, вжити всіх заходів, аби зробити цю звітність загальним стандартом».

Сьогодні кліматичні, соціальні та управлінські фактори мають безпосередній вплив на спроможність компаній та їхніх інвесторів досягти сталого розвитку та процвітання.