10 травня 2017 року відбувся круглий стіл на тему «Концептуальні підходи до реалізації стратегії реформування системи управління державними фінансами України», організований Державною науково-навчальною установою «Академія фінансового управління» спільно з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана (далі − КНЕУ), у якому взяла участь Віце-президент громадської спілки «Палата аудиторів і бухгалтерів України» (далі − ГС «ПАБУ») Олена Харламова.

На заході були присутні також представники Світового банку, Міністерства фінансів України, Аудиторської палати України, професійних організацій бухгалтерів і аудиторів та вищих навчальних закладів.

Серед питань, які обговорювалися на круглому столі, значну увагу було приділено стану та розвитку вищої і професійної освіти бухгалтерів і аудиторів в Україні, що є одним з пріоритетних завдань і ГС «ПАБУ».

Ведучий цієї секції – проректор з науково-педагогічної роботи КНЕУ, д.е.н., професор, Анатолій Колот – у своєму виступі, назвавши освіту душею нації, наголосив, що пріоритетом має бути не намагання створити в Україні європейську освіту, не копіювання освітніх моделей інших країн, а створення саме УКРАЇНСЬКОЇ конкурентоспроможної освіти, яка ґрунтуватиметься на компетентнісному підході. Тільки за таких умов випускник університету, який володітиме комплексом компетенцій у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, зможе відповідати очікуванням роботодавців.

Завдання вищих навчальних закладів сьогодні − надати своїм випускникам практичні знання з міжнародних стандартів фінансової звітності, іноземних мов фахового спрямування та інтеграція в навчальні плани елементів сертифікаційних програм бухгалтерів і аудиторів.

Людмила Гапоненко, заступник директора Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку, начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, підтримала перспективні напрями наукових та прикладних досліджень, які були презентовані фахівцями Академії фінансового управління. Пані Гапоненко також закликала до підвищення активності фахівців-практиків та громадських професійних об’єднань бухгалтерів і аудиторів до обговорення проектів нормативно-правових актів, що розробляються Міністерством фінансів України. Вона також звернула увагу учасників круглого столу на важливість донесення наукових напрацювань у сфері бухгалтерського обліку, контролю та аудиту до практиків та залучення їх до нормотворчого процесу.

Наталія Коноваленко, координатор проекту STAREP Центру реформування фінансової звітності в Україні Світового банку, ознайомила учасників круглого столу з програмою STAREP, яка робить настільки ж сильний акцент на побудові інститутів, необхідних для ефективного впровадження нових правових систем, як і на структурі та змісті законодавства у сфері звітності та аудиту. Сприяння професійним бухгалтерським та аудиторським органам у впровадженні професійних стандартів, а також модернізація систем професійної освіти в університетах та інших установах є ключовими компонентами програми STAREP. Одним із важливих пріоритетів програми також є переймання досвіду інших країн, які стикалися з подібними проблемами під час реалізації реформ звітності та аудиту. Пані Коноваленко акцентувала увагу на необхідності імплементації Міжнародних стандартів освіти професійних бухгалтерів, Директив ЄС та європейського законодавства в освітню систему бухгалтерів і аудиторів України.

Значний інтерес учасників круглого столу викликав виступ Тетяни Каменської, Голови Аудиторської палати України. Свою доповідь вона присвятила огляду наявної та перспективної моделей сертифікації та удосконалення знань аудиторів. Пані Каменська визначила ті аспекти сертифікації аудиторів, які потребують першочергового реформування в контексті Директив ЄС та викликів професії, окреслила напрями покращання програм підготовки до сертифікації аудиторів. За короткий термін повноважень нового складу Аудиторської палати України вже ініційовано відчутні зрушення, спрямовані на розширення спектра навчальних програм, залучення нових навчальних центрів, впровадження нових форм удосконалення знань тощо. Промовець детально охарактеризувала положення проекту Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 03.02.2017 р. № 6016 щодо атестації майбутніх аудиторів, що викликало дискусії серед учасників заходу.

Микола Бондар, декан обліково-економічного факультету КНЕУ, професор кафедри обліку і оподаткування, д.е.н., у своєму виступі, присвяченому важливості університетської освіти, зазначив про спеціалізацію наявних бухгалтерсько-аудиторських сертифікаційних програм, які не можуть стати повноцінними замінниками базової університетської освіти, оскільки вони призначені саме для подальшого професійного розвитку та розширення здобутих у вищих навчальних закладах компетенцій. Пан Бондар також підтримав важливість компетентнісного підходу в освіті бухгалтерів і аудиторів. Спікер не тільки окреслив найсуттєвіші проблеми  університетської освіти у сфері обліку і аудиту, серед яких назвав обмежений обсяг практичної підготовки студентів, недостатнє застосування таких сучасних форм навчання як тренінги, недосконале змістове наповнення навчальних планів та вимоги до зовнішнього незалежного оцінювання знань для студентів заочної та контрактної форми навчання тощо, але й зазначив можливі підходи до їх вирішення.

Активна дискусія серед науковців, викладачів, практиків, регуляторів та представників професійних організацій щодо обговорення питань професійної освіти бухгалтерів і аудиторів ще раз підтвердила наявність проблемних аспектів у цій сфері, які потребують невідкладного вирішення. Резолюцією круглого столу, одноголосно підтриманою його учасниками, стало те, що вища і професійна освіта бухгалтерів і аудиторів в Україні потребує удосконалення шляхом використання найкращого світового досвіду університетської підготовки кадрів, підвищення кваліфікації і післядипломної атестації фахівців. Усвідомлення проблеми – це перший крок до її вирішення.

Олена Харламова, Віце-президент Палати аудиторів і бухгалтерів України, член Аудиторської палати України

Ми цілком підтримуємо позицію, що українські бухгалтери і аудитори заслуговують на власну національну систему освіти і сертифікації. Сьогодні є величезний вибір міжнародних сертифікаційних програм, які здобули своє визнання і можуть вважатися певною мірою еталонами постуніверситетської професійної освіти, але ми повинні нарешті активізувати процеси розробки та впровадження системи національної сертифікації бухгалтерів і аудиторів. Ця система повинна поєднати і університетський рівень, і професійні організації, які несуть соціальну відповідальність за професійний рівень своїх членів, і вимоги регуляторів, зацікавлених у забезпеченні якості і достовірності фінансової звітності компаній, що їм підпорядковуються.

Громадська спілка «Палата аудиторів і бухгалтерів України» в межах реалізації статутних завдань і затверджених пріоритетних напрямів діяльності й надалі докладатиме зусиль, щоб професійна бухгалтерсько-аудиторська освіта вдосконалювалася відповідно до кращої світової практики зі збереженням найкращих здобутків вже накопиченого національного досвіду, а наша професійна спільнота отримала систему національної сертифікації бухгалтерів і аудиторів як представників єдиної професії.