Фахівці з добору персоналу наголошують, що управлінці українських компаній молодшають. Сьогодні середній вік керівника не перевищує 35–45 років (для позиції топ-менеджерів вищої ланки) і 25–30 (для мідл-менеджерів). Дедалі більше власників бізнесу йдуть на те, щоб довірити його кермо порівняно молодим спеціалістам. Не оминула ця тенденція й ринок аудиторських послуг.
Нове покоління менеджерів складає конкуренцію більш досвідченим колегам за багатьма напрямами діяльності. Так, керівникам нового типу притаманні прагнення постійно підвищувати свій професійний рівень і схильність до перфекціонізму. Володіння іноземними мовами, диплом МВА, сертифікати, що свідчать про проходження численних тренінгів, – усе це наразі не є чимось унікальним. Сьогодні це той мінімум, який дає змогу амбітному спеціалісту потужно заявити про себе на ринку.
Молоді керівники є більш гнучкими до обставин і людей, з якими їм доводиться працювати. Вони швидше визнають свою помилку, роблять правильні висновки на майбутнє. Такий підхід дозволяє не зациклюватися на проблемах.
Характерна ознака більшості менеджерів нового покоління – намагання віднайти щось цікаве у своїй діяльності та розширити можливості розвитку бізнесу.
Водночас, переконують HR-менеджери, молодому керівнику часто бракує досвіду й терпіння, необхідних для стабільного безконфліктного управління. Іншою проблемою може стати неприйняття його як управлінця підлеглими й колегами.
І ті, й інші завдання вирішуються за допомогою комунікацій. Наразі найбільш затребуваними компетенціями топ-менеджерів є емоційний інтелект та ефективний обмін інформацією. Якщо молодий керівник пам’ятатиме про те, що посада – це лише можливість виявити й розвивати свої сильні сторони, буде уважним до зворотного зв’язку з колегами й прагнутиме до вдосконалення, то він матиме всі шанси досягти успіху в будь-якому віці.