Професія внутрішнього аудитора передбачає регулярне вирішення тих чи інших етичних питань, адже внутрішні аудитори є частиною організації, але повинні працювати над виявленням недоліків у її роботі й доповідати про результати вищому керівництву та наглядовій раді. Внутрішній аудит, принаймні адміністративно, підпорядковується керівнику компанії, але повинен перевіряти і його діяльність також. Це лише кілька прикладів того, які проблеми регулярно постають перед внутрішніми аудиторами, а особливо перед керівниками підрозділів.
Інститут внутрішніх аудиторів серйозно підходить до питань етики, тож нещодавно випустив на допомогу аудиторам рекомендації щодо впровадження Кодексу етики внутрішнього аудитора.
Кодекс етики внутрішнього аудитора вимагає дотримання чотирьох основних принципів: чесності, об’єктивності, конфіденційності та професійної компетентності.
Зокрема, для дотримання принципу чесності керівник внутрішнього аудиту може попросити аудиторів у письмовій формі підтвердити ознайомлення з Кодексом етики внутрішнього аудитора; надає підлеглим можливості для участі в навчальних заходах з етичних питань; власним прикладом демонструє правильну та етичну поведінку тощо.
Для дотримання принципу об’єктивності керівник внутрішнього аудиту створює відповідні політики та процедури, у тому числі щодо отримання внутрішніми аудиторами подарунків та винагород.
Внутрішні аудитори також повинні докладати максимум зусиль для забезпечення власної об’єктивності, у тому числі вони здійснюють збалансовану оцінку всіх релевантних обставин у такий спосіб, аби будь-який інший аудитор, отримавши доступ до робочих документів аудиторського завдання, дійшов тих самих висновків.
Для забезпечення конфіденційності керівник внутрішнього аудиту проводить консультації з юридичною службою для того, щоб визначити, яку саме інформацію можна транслювати за межі організації.