Останнім часом у світі дедалі більшої популярності набуває таке поняття, як менеджмент 3.0. Свій початок такий стиль управління бере з IT-сфери та проєктного менеджменту. Довівши свою ефективність у них, тепер він поширюється й на інші види бізнесу, зокрема аудит та консалтинг.

Проте цей стиль управління виник не на порожньому місці. Йому передували такі управлінські практики, як менеджмент 1.0 та 2.0.

Менеджмент 1.0

Основними ознаками такого типу управління є повна залежність компанії від її керівника. Оскільки переважна більшість аудиторських фірм в Україні є невеликими, ця управлінська практика нині доволі поширена. Керівник компанії роздає команди та контролює їх виконання. По суті, правил у таких компаніях немає, оскільки їх установлює та скасовує одна особа.

Комунікації за таких умов – однобокі та вертикальні. Завдання надходять зверху, і працівники мусять їх виконувати в той спосіб, який керівник вважає оптимальним. Людьми керують, мов машинами, і вони піддаються ручному управлінню. Організаційна структура має чітку ієрархію, яку важко коригувати.

І хоча ця практика управління здається «олдскульною» і старомодною, вона має як свої переваги, так і недоліки. Серед переваг – традиційність. Багато людей, особливо старшого покоління, звикли до системного підходу в роботі, чіткої та зрозумілої ієрархії, можливості перекладати відповідальність на керівництво. Водночас за цієї системи управління складно (хоча цілком можливо) вирощувати таланти, будувати гнучкі та самоорганізовані команди, які не бояться брати на себе відповідальність і готові до щоденних викликів. У цьому її головний недолік.

Менеджмент 2.0

В організації, де використовується менеджмент 2.0, кожен визнає, що «люди є найціннішим активом», а кожен менеджер повинен стати «слугою-лідером». Ця версія управління більш гнучка й досконала. У компанії є правила, яких мусять дотримуватися всі – і персонал, і керівники. Комунікації – багатовекторні. Між керівником і персоналом відбувається постійний діалог. Ба більше, команди та підлеглі наділені повноваженнями ухвалювати рішення самостійно або впливати на їх ухвалення. Організаційна структура нагадує матричну.

Дедалі більше компаній намагаються бути сучасними, відходячи від традиційних практик управління. Аудиторські фірми – не виняток. Демократичний стиль керування, гнучкість робочих графіків та орієнтація на результат – основні атрибути менеджменту в стилі 2.0. Головною перевагою цього стилю є його зручність. Він підходить керівникам, що звикли працювати з людьми, орієнтованими на досягнення результату і здатними приймати рішення. Водночас такий персонал досить вимогливий до керівництва. Саме тому менеджмент мусить дотримуватися правил на рівні з персоналом, інакше система не працюватиме.

Менеджмент 3.0

Цей стиль управління – комплексна адаптивна система, яка не має постійної та чіткої структури. Команда є самоорганізованою, гнучкою та здатною швидко досягати мети. Керівник у цій системі не дає доручення і не контролює їх виконання. Це радше наставник, ідейний натхненник і консультант. Він не має особливого статусу, виконуючи свою керівну роль у справі досягнення спільного результату. Управління перестає бути лише відповідальністю. Це – необхідна функція. Мета лідерства – розширення бізнесу, створення умов для розвитку талантів і задоволення потреб клієнтів.