ACCA вимагає більш рішучих дій для досягнення нульового балансу викидів парникових газів до 2050 року.

Єврокомісія оголосила про плани щодо впровадження транскордонного вуглецевого податку (CBAM) на імпорт у країни ЄС сталі, цементу, електроенергії, добрив та алюмінію у липні 2021 року. АССА пропонує альтернативний підхід – запровадити єдину мінімальну глобальну ціну на вуглець. Це дасть змогу встановити нижчу межу цін на вуглець для країн із нижчими доходами на одиницю населення.

Уряди та глобальні організації відіграють ключову роль у скороченні викидів вуглецю за рахунок регулювання та створення «зеленої» інфраструктури, а також надання цільових субсидій. Необхідні рішучіші програмні документи, у тому числі спрямовані на зміну економічної поведінки, та правильні стимули для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.

ACCA рекомендує:

  • інвестувати у формування екологічно безпечної інфраструктури з боку державного та приватного секторів;
  • сформувати ціноутворення на вуглець, яке може набувати двох форм: вуглецевий податок або система торгівлі квотами (ETS - emissions trading systems).

Податок на вуглець підвищує ціну на нього до певного рівня. Система торгівлі викидами (ETS) визначає кількість викидів CO2 і видає відповідний дозвіл. У будь-якому разі, підвищення експортних тарифів на вуглецевмісну продукцію створить правильні стимули для виробників перейти на низьковуглецеві альтернативи та продовжити відмовлятися від природних корисних копалин.

Однак обмежуючим фактором географічного розповсюдження та рівня ціноутворення на вуглець є ризик його витоку. Один із способів – коригування прикордонних викидів вуглецю. Це тарифи, які підвищують імпортні ціни на енергоємні товари, щоб вони включали ціну на вуглець, що застосовується до внутрішніх виробників.