Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів (Association of Chartered Certified Accountants, ACCA) провела глобальне дослідження «Кліматичні дії та професія фінансиста: побудова сталого майбутнього» серед 3 000 представників державного та приватного секторів, великих та малих організацій. Тільки 15% відзначили, що їхні організації поставили собі за мету досягти нульового балансу викидів парникових газів до 2050 року. 38% зауважили, що компанії, у яких вони працюють, готові протягом наступних трьох-п'яти років збільшити інвестиції у вирішення проблеми зміни клімату.

Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC) поділилася своїм баченням того, яким має бути підтвердження достовірності інформації у сфері сталого розвитку. Така позиція сформувалося на основі тривалих спостережень за найкращими світовими практиками і враховує необхідність єдиних глобальних стандартів, чіткого регулювання, що забезпечує прийняття ділових рішень користувачами сталої звітності та цінність взаємопов'язаного підходу до подання та підтвердження достовірності сталої інформації й даних традиційної фінансової звітності.

Технічна робоча група у складі Ради з міжнародних стандартів аудиту та підтвердження достовірності звітності (IAASB) оприлюднила неофіційне керівництво на допомогу аудиторам, які використовують у своїй роботі сучасні технологічні інструменти.

Згідно з новим дослідженням Greenpeace, акціонери великих публічних компаній повторно призначають аудиторів, які не врахували ризики, пов’язані зі зміною клімату, у своїх звітах, створюючи значний ризик для їхніх інвестицій і планети.

Дослідження Міжнародної асоціації дипломованих бухгалтерів (Chartered Accountants Worldwide) та Edelman Data and Intelligence, дослідницької, аналітичної та консалтингової компанії, показали, що з моменту початку пандемії рівень довіри до професії залишається досить високим.

Нове дослідження показало, що 2 з 5 (41%) бухгалтерів відчувають, що рівень їхньої енергії настільки низький, що вони не можуть ефективно виконувати свою роботу. 1 з 5 (21%) зазначили, що їм складно уявити оптимістичну картину майбутнього.

Згідно з новим спільним звітом Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA), Асоціації сертифікованих бухгалтерів Австралії та Нової Зеландії (CA ANZ), Асоціації сертифікованих професійних бухгалтерів Канади (CPA Canada) та Канадської ради зі стандартів аудиту та підтвердження достовірності (CAASB) потрібно розробити цілісний підхід, щоб скоротити розрив в очікуваннях від аудиту на користь суспільних інтересів.

Постійний розвиток і самонавчання – вимога міжнародних стандартів внутрішнього аудиту. Тут дуже важливо розуміти, що 20-річний досвід у професії не дає гарантії успішного працевлаштування надалі. Необхідно постійно набувати нові знання, але при цьому їх застосовувати практично і правильно комунікувати ці знання та рекомендації в роботі в команді, з підрозділами, що перевіряються.

Традиційний менеджмент базується на аналізі попереднього досвіду та прийнятті рішень на його основі. Сьогодні такий підхід дедалі рідше буває ефективним, оскільки компаніям доводиться вирішувати унікальні завдання, які не мають нічого спільного з будь-яким історичним досвідом. Прості аналітичні операції вже давно виконуються машинами. У цих умовах керівники, у тому числі фінансові директори, змушені змінювати стратегії прийняття рішень, додаючи до традиційного прогнозування та моніторингу креативність, інновації та нелінійне мислення. Для фінансових відділів це, зокрема, вихід на новий рівень взаємодії з іншими учасниками процесу всередині компанії та її межами.

Щоб вирішувати завдання, які постають перед компаніями у зв'язку з новими викликами та трендами, не збільшуючи при цьому витрати, фахівцям з обліку й аудиту доводиться виходити із зони комфорту та грати за правилами ринку.

З кожним роком значення аудиту для керівників компаній, власників бізнесу, топменеджменту та інвесторів зростає, а його результати високо цінуються й мають вирішальний вплив на прийняття доленосних для компаній рішень у всьому світі. Однак останнім часом стала помітною тенденція розширення сфери підтвердження достовірності інформації. Для цього аудит повинен швидше реагувати на зміни й постійно еволюціонувати, розширюючи набір інструментів для його здійснення та поповнюючи спектр необхідних компетенцій аудиторів, зокрема у сфері IT, щоб зберегти свою значущість.