Світ стрімко розвивається. Щоб залишитися на плаву і тим паче виграти в конкурентній боротьбі, аудиторським фірмам слід кардинально змінювати методи роботи, граючи за новими правилами, формуючи сучасні системи управління бізнесом та підвищуючи вимоги до знань і навичок співробітників.
Участь у професійних заходах сьогодні не просто корисною, а й конче необхідною. Між тим, організовуючи семінари, тренінги, конференції тощо, компанії важливо не припускатися помилок, які можуть звести нанівець усі старання.
«Механічна» організація івентів
Проведення презентацій чи конференцій відбувається рідше, ніж раз на рік. Це не дає бажаного ефекту, а лише призводить до марного витрачання коштів компанії.
Перетворення бізнес-заходу на розважальний
Учасник заходу приходить за контактами і рішеннями для бізнесу, а отримує по суті тільки дружню атмосферу, рекламу і шоу-програму, що не вирішує його проблему.
Проведення презентацій без урахування людського фактора
Нехтування організаційними нюансами, відсутність роздаткового матеріалу, технічні проблеми, порушення графіка виступів тощо.
Відсутність переходу на наступний етап у роботі з клієнтом
Інтерес клієнтів, яких вдалося зібрати на івент, не може бути конвертований, якщо після першого знайомства не було запропоновано підписатися на цікаву розсилку, взяти участь у майбутньому івенті, заповнити анкети для отримання зворотного зв’язку, надати пропозиції щодо співпраці тощо.
Внутрішня конкуренція в аудиторських фірмах є досить високою. Бажання брати участь у найцікавіших проектах, помилки в мотивації персоналу та не до кінця сформована корпоративна культура можуть стати причинами мобінгу та булінгу окремих членів колективу.
Найчастіше для того, щоб колеги не злюбили певного співробітника, достатньо найдрібнішої сварки з кимось із елітарного кола – тими, хто вважає себе більш значущими для компанії, відчуває свою перевагу. На перший погляд, через кілька днів після конфлікту все здається спокійним, і начебто проблема вирішилася сама собою, однак найчастіше це не так. Пристрасті розпалюються, конфлікти частішають, доки особиста неприязнь колективу стає незворотною.
Ще одним сценарієм емоційного насильства в аудиторській фірмі може стати період загальної напруги. У такому випадку працівникам потрібен хтось, кого можна звинуватити у всіх невдачах. Ним зазвичай стає найспокійніший і на вигляд стресостійкий працівник.
Емоційне цькування відбувається з багатьох причин. Насамперед через неуважність або терпимість керівництва до таких конфліктів у колективі. Також мобінг і булінг не входять до офіційного переліку порушень на робочому місці, таких як сексуальне переслідування чи дискримінація. Проте найчастіше сама жертва приховує від начальства таку неетичну поведінку серед працівників через відчуття сорому або внаслідок повного морального виснаження.
Часто роботодавцю здається, що він володіє не тільки бізнес-структурами, а й людьми, які працюють у компанії. Мовляв, раз він оплачує їхню працю, це дає йому право керувати співробітниками, як маріонетками, ігноруючи норми корпоративної етики. Доручення не підлягають обговоренню й можуть позначитися на приватному житті персоналу.
Топменеджмент аудиторської фірми мусить запобігати проявам булінгу, встановивши в компанії правила поведінки та спілкування. Створюючи сприятливу атмосферу, керівництво слугуватиме хорошим прикладом для працівників, отже, поява насильства серед співробітників зведеться до мінімуму. Тим, хто зазнав моральному тиску на роботі, можна порадити виявити розсудливість і спокій, не піддаватись на провокації та якомога краще виконувати свої професійні обов’язки, аби будь-які аргументи проти вас розбивались об факти, що засвідчують протилежне.
Термін «комплаєнс» стає дедалі актуальнішим для українського бізнесу. На жаль, для більшості компаній поки що він залишається «терра інкогніта», а потенційна відповідальність за порушення українського антикорупційного законодавства, закону США про корупцію за кордоном (FCPA) та закону Великобританії про боротьбу з корупцією (UKBA) здається вигадкою. Інколи працівники навіть не знають установлених внутрішніх правил і норм комплаєнсу або й не здогадуються, що вони взагалі існують.
Нині дотримання норм комплаєнсу є вже не вибором для компаній, а, радше, обов’язком. Визначення внутрішніх правил і керівних принципів є частиною основного елементу функціонування системи відповідності – комплаєнсу. Крім вимог, установлених законодавством, компанії впроваджують додаткові стандарти поведінки та ведення бізнесу.
Метою комплаєнс-менеджменту є уникнення негативних ризиків завдяки дотриманню встановлених правил. Один або декілька співробітників можуть завдати значної шкоди компанії, а навмисна передача неправдивої інформації, незаконна ділова практика негативно впливають на її імідж. Упроваджуючи дієвий комплаєнс-менеджмент, можна запобігти ризикам і зберегти цілісність бізнесу.
Основна стратегія для управління комплаєнс-ризиками в компанії – запровадження етичних стандартів ведення бізнесу. Зокрема, через узгодження внутрішніх правил (політик):
Заходи повинні зосереджуватися на тих галузях, де ймовірність порушень закону є найвищою і може завдати найбільшої шкоди. Для цього необхідно спочатку визначити ризики, а потім оцінити й остаточно їх задокументувати. Крім того, ризики періодично змінюються, тому цей процес також повинен регулярно повторюватися. Усі факти порушень повинні бути зафіксовані та оброблені. Це дасть змогу простежити певні закономірності та визначити відповідні заходи для вжиття.
Україна сьогодні є учасницею чотирьох спільних операційних програм (або програм прикордонного чи транскордонного співробітництва), у межах яких є проекти, де аудитори мусять перевіряти витрати: «Україна – Польща – Білорусь», «Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія», «Басейн Чорного моря», «Україна – Румунія». У грудні 2016 року урядами України та ЄС було укладено чотири відповідні угоди про фінансування спільних операційних програм прикордонного співробітництва.
Фінансування таких програм здійснює Європейський Союз у межах Європейської політики сусідства (European Neighborhood Policy, ENP). ЄС у такий спосіб підтримує реформи в політичній, економічній та соціальній сферах у визначених країнах, які є членами ЄС або мають спільні з ним кордони.
Досить часто у фінансуванні програм бере участь Європейський фонд регіонального розвитку (European Regional Development Fund) та Інструмент підготовки до вступу до ЄС (Instrument for Pre-Accession). Утім, головний донор усіх проектів – Євросоюз.
European Neighborhood Instrument (ENI) – фінансовий інструмент Європейської політики сусідства, через який здійснюється фінансування і в межах якого функціонують зазначені програми.
Усі проекти, що фінансуються в межах програм, є некомерційними та сприяють поліпшенню якості життя мешканців країн-учасниць.
Говорячи про програми транскордонного співробітництва, варто згадати про TESIM (Technical Support to the Implementation and Management of ENI CBC programmes). Це проект технічної допомоги Генерального директорату з розширення та добросусідства Європейської Комісії. Проект надає підтримку в реалізації програм та управлінні ними, виступаючи свого роду головним консультантом під час реалізації програм транскордонного співробітництва.
Замовниками перевірок витрат за проектами виступають європейські інституції, що виділяють кошти і хочуть бути впевненими у їх законному й правильному використанні. Саме тому думка незалежного аудитора, який надає об’єктивну та неупереджену оцінку, є вкрай важливою, тож така робота буде затребуваною. Кількість програм транскордонного співробітництва зростатиме.
Україна – Польща – Білорусь
На період з 2014 до 2020 року на програму виділено 183 млн євро та передбачено реалізацію 65 проектів, спрямованих на підтримання місцевих культур і збереження природної спадщини, поліпшення й розвиток транспортних послуг та інфраструктури, охорону здоров’я та покращення якості соціальних послуг, сприяння ефективності й безпеці кордонів, а також спрощення митних і візових процедур.
Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія
На період з 2014 до 2020 року на програму виділено близько 82 млн євро та передбачено реалізацію 39 проектів, п’ять з яких є великими інфраструктурними проектами. Їхня тематика – просування місцевих культур і збереження історичної спадщини, розвиток туризму, захист довкілля та зменшення негативного впливу кліматичних змін, поліпшення транспортної інфраструктури та підвищення безпеки життя.
Басейн Чорного моря
Територія поширення проекту – Вірменія, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Туреччина та Україна. Упродовж 2014–2020 років на проект виділено 54 млн євро. Тематичні сфери проектів – розвиток приватного підприємництва, модернізація аграрного сектору та підвищення його конкурентоспроможності, захист довкілля, зокрема Чорного моря та його басейну.
Україна – Румунія
На період з 2014 до 2020 року ЄС виділив на програму 60 млн євро. Україна та Румунія взяли на себе зобов’язання забезпечити мінімальне співфінансування – 10% від внеску ЄС. Проекти спрямовані на підвищення безпеки населення через управління надзвичайними ситуаціями, очищення річки Дунай, запобігання та протидію транскордонній злочинності, поліпшення інфраструктури й стану охорони здоров’я.
Час стрімкого розвитку інформаційних технологій є платформою для прогресу, але може створювати небезпеку для будь-якої компанії. Не є винятком й аудиторські фірми. Кіберзлочинці можуть поширювати та використовувати інформацію про діяльність компанії, яка є конфіденційною, отримувати несанкціонований доступ до її активів, що не лише може завдати матеріальних збитків та шкоди репутації, а й призвести до знищення бізнесу.
90% атак кіберзлочинців спрямовані на отримання коштів організацій і виведення грошей на власний рахунок. Також цінним є отримання даних клієнтів з метою використання їх у власних цілях чи продажу інформації конкурентним компаніям. Збагачення – ось що є основною метою злочинців. Тому не дивно, що більшість кібератак націлені на фінансовий сектор компанії.
Наявність відділу інформаційних технологій не надає гарантій повного захисту. Персонал, який щоденно виконує низку обов’язків, може не звернути увагу на лист, що таїть у собі загрозу. Так, фінансовий директор, бухгалтер, які щодня здійснюють операції з грошима онлайн, стають ціллю кіберзлочинців. Тому у великих компаніях, які дбають про свою інформаційну безпеку, функціонує служба IT-аудиту.
Аудит інформаційної безпеки дає змогу оцінити фактичний рівень захищеності інформаційних систем і вплив інформаційних ризиків на бізнес. Саме тому аудиторські фірми сьогодні не лише намагаються максимально захистити свій бізнес від кіберзагроз, а й розвивають у портфелі своїх послуг IT-аудит інформаційної безпеки. Експерти з інформаційної безпеки знають, що працівник ніколи не можете гарантувати 100%-ву обережність, коли йдеться про кібербезпеку. Тому компаніям слід реалізовувати заходи, щоб зберегти найважливішу інформацію та активи й не допустити до них сторонніх осіб.
Економіка В’єтнаму набирає обертів в Азії й має всі шанси до 2029 року обійти Сінгапур. Про це повідомляє DBS Bank.
Відчутний притік іноземних інвестицій та зростання продуктивності в найближчі роки, як очікується, сприятимуть зростанню ВВП у діапазоні 6-6,5% протягом наступного десятиліття, після відчутної позитивної динаміки на 7,1% у 2018 році. Прикметно, що економіка В’єтнаму є другою за швидкістю зростання серед усіх країн азіатського регіону.
Найважливіше, що в’єтнамські політики зараз зосереджуються на довгостроковій економічній стабільності та сталому розвитку, а не на темпах зростання як таких. Про це йдеться в повідомленні DBS Bank.
Скандали навколо найбільших аудиторських компаній останнім часом набирають обертів. Так, KPMG стрімко втрачає клієнтів у ПАР після звинувачень у зв’язках з політичною сім’єю Гупта, яка була учасницею корупційних скандалів у часи правління колишнього президента ПАР Джейкоба Зуми.
Deloitte наразі проходить перевірки в США та Малайзії у зв’язку зі скандалом з державним фондом розвитку 1MDB (1Malaysia Development Berhad): колишнього прем’єр-міністра Малайзії звинуватили в переведенні еквівалента 700 мільйонів доларів з 1MDB на його персональні банківські рахунки.
У Великобританії детально продовжують вивчати справу Carillion, якій надавали свої професійні послуги всі чотири компанії big four.
Сьогодні «велика четвірка» опинилася в полі уваги індійських регуляторів ринку аудиторських послуг. Резонанс викликало банкрутство фінансової компанії з розвитку інфраструктури та фінансування IL&FS (Infrastructure Leasing & Financial Services). Міністерство з корпоративних питань Індії має намір заборонити в судовому порядку місцевим офісам KPMG та Deloitte займатися аудитом упродовж наступних п’яти років через порушення, допущені ними під час минулих перевірок дочірніх підприємств IL&FS.
Під вогнем критики опинилася й компанія E&Y. Вона також проводила аудит IL&FS та ще одного підрозділу фінансової компанії. Утім, на E&Y уже й так накладена заборона протягом року проводити аудит банківських установ Індії через випадок з Yes Bank. Його звітність була підтверджена аудиторами, проте втриматися «на плаву» банку не вдалося.
За офіційним даними Аудиторської палати України (АПУ), на кінець 2018 року в Україні чинний сертифікат аудитора мали 2 725 осіб. При цьому в Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності значилось 893 суб’єкти аудиторської діяльності (САД), із них 854 аудиторські фірми та 39 фізичних осіб – підприємців.
Найбільша кількість САД зосереджена у місті Київ та Київській області: станом на 31.12.2018 року тут було 427 аудиторських фірм та 16 фізичних осіб – підприємців, що на 30 САД менше порівняно з 2017 роком (у тому числі кількість аудиторських фірм зменшилась на 26, а фізичних осіб – підприємців – на 4).
До розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» було включено 206 САД. Найбільша їх кількість зосереджена у м. Києві – 100 юридичних осіб. До розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» станом на 31.12.2018 року включено 72 САД. З них 46 – у Києві та Київській області.
На підставі відомостей 889 САД, які відзвітували перед АПУ за підсумками 2018 року, вдалось з’ясувати, що протягом року ними були надані аудиторські послуги на загальну суму 2 438 100 100 грн. Кількість замовлень становила 32 496. Найбільша їх кількість була надана в Києві та Київській області – 15 051 на суму 1 991 214 500 грн, а найменша – в Луганській – 101 замовлення на суму 1 304 200 грн. По Києву та Київській області середня вартість одного замовлення в 2018 році становила 132 300 грн. На одного київського САД прийшлося 34,2 замовлень. Середній дохід одного САД із м. Київ та Київської області становить 4 525 500 грн.
Структура розподілу замовлень за видами аудиторських послуг у 2018 році така:
За видами замовлень у 2018 році найбільшим попитом користувалися консультаційні послуги – 50% (на суму 302 217 400 грн), з них 22% – консультування з питань оподаткування на суму 244 749 700 грн) та ведення бухгалтерського обліку – 30% (на суму 331 438 900 грн). Інші види аудиторських послуг сягнути 18% (на суму192 875 200 грн). Найменш затребуваними були послуги з відновлення бухгалтерського обліку (8 265 700 грн) і представлення інтересів замовника з питань обліку, аудиту, оподаткування в державних органах, організаціях або суді (11 645 900 грн) – по 1% від загальної кількості послуг.
Порівняння обсягу послуг, наданих САД у 2017-2018 рр., свідчить про зменшення кількості САД (у 2018 році до АПУ надійшло 889 звітів САД проти 944 – у 2017 році). Кількість замовлень у 2018 році також зменшилася на 1 932. При цьому на ринку аудиторських послуг залишаються тільки ті фірми, які пройшли перевірку контролю якості й підтвердили свою професійність та надійність.
15 червня 2019 року набув чинності новий Міжнародний кодекс етики професійних бухгалтерів.
Нагадаємо, цей документ включає в себе Міжнародні стандарти незалежності аудитора і був повністю переписаний з метою спрощення застосування, розуміння та втілення його принципів у реальне життя.
Новий кодекс, розроблений Міжнародною радою зі стандартів етики бухгалтерів, зводить в один документ переглянуті стандарти етики та принципи незалежності й чітко пояснює, як саме професійні бухгалтери повинні застосовувати рамкові документи з метою дотримання основних принципів етики і, за необхідності, забезпечити незалежність своїх дій.
Рада зі стандартів аудиту (Auditing Standards Board, ASB) Американського інституту сертифікованих дипломованих бухгалтерів (American Institute of CPA’s, AICPA) оприлюднила проект Положення щодо стандартів аудиту (Proposed Statement on Auditing Standards, SAS). У документі повністю переглянули інформацію, що стосується аудиторських доказів.
«Зважаючи на стрімке розширення джерел, з яких формується аудиторський доказ, наявність добре відпрацьованих навиків в аудиторів, які дають їм можливість правильно оцінити повноту та відповідність отриманого аудиторського доказу, є вкрай важливою», – зауважив Роберт Доерер (Robert Dohrer), головний аудитор, CPA, CGMA, AICPA. – Запропоноване положення оновлює наші стандарти, що дає змогу визначити нові джерела інформації та застосовувати технології, на які попередні версії стандартів не вказували».
Проект положення включає всі питання, що стосуються змін бізнес-середовища, сфери надання аудиторських послуг та, зокрема, такі аспекти:
Головна мета запропонованих змін – приділити більше уваги не самому стандарту, а допомогти аудитору оцінити, чи збільшує інформація, отримана з джерел, які раніше були недоступні, достатність та відповідність аудиторського доказу та чи додає більшої точності аудиторському висновку.
Зацікавлені сторони можуть надсилати свої коментарі щодо проекту положення до 18 вересня 2019 року.
Міжнародний інститут управлінського розвитку (IMD) підготував та оприлюднив черговий рейтинг конкурентоспроможності країн світу – World Competitiveness Ranking. Цьогорічний рейтинг став уже 31 за рахунком. До нього увійшли 63 країни.
Найбільш конкурентоспроможною державою світу став Сінгапур. На другому місті – США. До п’ятірки лідерів також потрапили ОАЕ та Швейцарія. А у топ-10 опинилися Ірландія, Данія, Швеція, Нідерланди та Катар.
Другий рік поспіль свою конкурентоздатність покращує Україна. Так, наша країна піднялася в рейтингу на п’ять позицій порівняно з минулим роком, опинившись цьогоріч між Перу та Словаччиною.
Додала економічної міці нинішнього року й Литва. Вона опинилася на 29 місці рейтингу, тоді як минулого року була 32-ою.
А от Аргентина втратила позиції, опустившись на 5 сходинок. Ще нижче опинилися Монголія та Венесуела, замикаючи наразі трійку антилідерів.
Комісія з цінних паперів та бірж США (US Securities and Exchange Commission, SEC) внесла зміни до вимого щодо незалежності аудитора. Відтепер компанії, що замовляють аудиторські послуги, зобов’язані провести аналіз на незалежність аудитора в разі існування фінансових відносин аудитора з будь-яким акціонером клієнта.
Такі зміни мають на меті посилити неупередженість та об’єктивність аудитора, який проводить перевірку, унеможливлюючи виникнення ситуацій, що загрожують повній аудиторській незалежності.
Слід нагадати, етичні норми аудиторської діяльності в усьому світі зводяться до визначень: чесність, об’єктивність, професійна компетентність і належна ретельність, конфіденційність, незалежність, професійна поведінка.
«Зміни, які ми сьогодні впроваджуємо, дозволять ефективно визначати характер відносин між боржником та кредитором, які можуть впливати на неупередженість та об’єктивність аудитора, та формування більш вільних відносин, які не становитимуть такої загрози», – наголошує Голова Комісії з цінних паперів та бірж США Джей Клейтон (Jay Clayton).
Зміни наберуть чинності через 90 днів після їх оприлюднення у Федеральному реєстрі.
Інститут бухгалтерів з управлінської звітності (Institute of Management Accountants, IMA) та Регіональна рада з бухгалтерського обліку Сан-Паулу (Conselho Regional de Contabilidade do Estado de São Paulo, CRC-SP) розпочали стратегічну співпрацю з метою сприяння розвитку управлінської звітності та популяризації сертифікації CMA серед бухгалтерів та студентів Бразилії.
CRC-SP – федеральна організація, яка представляє 150 тис. бухгалтерів та 20 тис. аудиторських фірм, що розташовані в штаті Сан-Паулу (Бразилія). Організація забезпечує навчання та сертифікацію своїх членів та стежить за їхньою діяльністю.
Початок співпраці було анонсовано на щорічній конференції IMA, що відбулася в Сан-Дієго та припала на святкування сторіччя організації. Голова та виконавчий директор IMA Джефф Томпсон (Jeff Thomson) та голова CRC-SP Марсія Руїc Альказар (Marcia Ruiz Alcazar) підписали угоду.
Угода поширюється на відносини між організаціями, що вже склалися, та визначає основу майбутньої співпраці й механізм узгодження спільних дій. Крім того, таке партнерство передбачає знижку на членство в IMA та стипендії CMA для членів CRC-SP і студентів.
Томпсон заявив: «IMA дуже зацікавлений в поглиблені відносин та залученні нових членів через офіційне оформлення наших відносин з CRC-SP. Заходи, які ми вживаємо в Бразилії, – важливий крок у досягненні нашої цілі. Ми сподіваємося на плідну співпрацю, яка сприятиме регіональному розвитку управлінської звітності та важливих навиків, необхідних для професійного зростання».
«CRC-SP також має на меті сприяти підвищенню важливості професії бухгалтера в Бразилії. Ми вважаємо, що співпраця IMA та CRC-SP створює плацдарм для подальшого розвитку навичок та поглиблення знань членів нашої організації і доповнює навчальні програми (NBC PG 12)», – додає Руїс Альказар.
