У січні минулого року Рада з цінних паперів Індії (Securities and Exchange Board of India, SEBI) заборонила місцевому представництву міжнародної аудиторської фірми PwC надавати аудиторські послуги впродовж двох років через гучний корпоративний скандал з Satyam Computer Services.

Люди, а саме згуртована команда однодумців, націлена на результат і високу ефективність компанії, – запорука її успіху. Злагоджена робота персоналу, здорова атмосфера в колективі й висока мотивація співробітників впливають на результативність роботи організації. Наслідком розладу будь-якого робочого мікросоціуму завжди стає зниження фінансових показників компанії. Зазвичай менеджери з персоналу вбачають «корінь зла» у зниженні мотивації й вигоранні співробітників, а керівники середньої ланки шукають особливо розледачілих працівників, звільнення яких, на їхню думку, швидко виправить ситуацію. На жаль, як правило, проблеми криються значно глибше.

Дієвим інструментом для боротьби з шахрайством є форензік. У широкому розумінні – це, з одного боку, сукупність експертиз, спрямованих на розслідування будь-якого роду фактів шахрайських дій у компанії з метою розкриття злочинних схем, з іншого боку, – це система превентивних, спрямованих на мінімізацію та протидію виникнення будь-якого роду фактів шахрайства в майбутньому.

Навіть думка про впровадження технологій штучного інтелекту в роботу багатьом видається жахливою. Однак більшість британських дипломованих бухгалтерів вважають, що насправді використання штучного інтелекту може позитивно вплинути на розвиток їхньої професії.

Керівники фінансових служб (Chief Financial Officers, CFO) та фінансові служби підприємств різних форм власності й напрямів діяльності сьогодні чинять вирішальний вплив у процесі прийняття рішень. Саме такий висновок зробила Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants, IFAC) за результатами проведених зустрічей на різні теми, а саме:

Управління аудиту Великобританії (The UK National Audit Office, NAO) розпочало публічне обговорення запропонованих зміг до Кодексу професійних норм аудиту, які наберуть чинності у квітні 2020 року.

Вам знайомий стан, коли всі завдання на роботі здаються нецікавими? Коли зовсім немає натхнення, усі справи відкладаються в довгу шухляду, настрій кепський з самісінького ранку, усе дратує, а втома відчувається, щойно ви піднялися з ліжка? Що ж, є всі підозри на так званий синдром емоційного вигорання.

Щоб отримати більш повне уявлення про стан бізнесу, його ефективність і майбутні перспективи, надзвичайно корисно оперувати також і нефінансовою інформацією та показниками, отриманими на її основі. Під нефінансовою інформацією мають на увазі будь-які дані, отримані із джерел, інакших, ніж фінансова звітність або облікові системи підприємства.

Як фінансові, так і нефінансові показники ефективності мало про що говорять взяті окремо та в абсолютному вираженні. Підхід до їх аналізу має бути комплексним, вони повинні коректно порівнюватися, обчислюватися у відношенні до правильної бази та в динаміці. Саме тому аудиторам та професійним бухгалтерам важливо розуміти таку методологію аналізу фінансових та нефінансових показників, як бенчмаркінг.

У сучасному глобальному світі від аудитора часто вимагається знання принаймні однієї іноземної мови. В Україні працює багато компаній з іноземними інвестиціями, топменеджери яких зазвичай є експертами. Тож аудиторські звіти в багатьох організаціях пишуться й іноземною мовою − здебільшого англійською. У таких ситуаціях бажано, щоб аудитор був у змозі сам представити результати проведеної перевірки керівництву компанії, відповісти на запитання, переконати в необхідності виконання рекомендацій аудиту.

Перевірка витрат за проєктами в межах програм транскордонного співробітництва може стати справжнім викликом для аудитора. І хоча такі перевірки досить формалізовані, мають погоджений алгоритм, методологію проведення та навіть структуру звіту, глибокого розуміння специфічних особливостей цієї роботи все ж бракує.

Робота аудитора починається з ознайомлення з аплікаційною формою проєкту та додатків до неї, грантконтрактом (грантовим контрактом) і партнерською угодою.

Слід звернути увагу, що в грантконтракті визначені обов’язки головного бенефіціара перед органом управління, який здійснює фінансування проєкту. Зокрема, важливим для аудитора положенням угоди є обов’язок головного бенефіціара надавати інформацію щодо витрачених під час реалізації проєкту коштів і готувати відповідні звіти – проміжний і фінальний, звіт про виконання проєкту. Якщо головний бенефіціар не виконує своїх зобов’язань, орган з управління може розірвати грантконтракт.

Партнерська угода – це договір між головним партнером і партнером, визначення їхніх зобов’язань та умов роботи. Нагадаємо, що проєкти в межах програм транскордонного співробітництва передбачають наявність партнерів з кількох країн, що є учасницями програми.

Розпочинаючи роботу над проєктом, аудитору варто дуже уважно прочитати Керівництво щодо реалізації проекту (Project Implementation Manual, PIM). За своєю суттю, це технічне завдання, яке є додатком до грантового контракту. Саме воно визначає фронт робіт аудитора, орієнтує в процедурах, які мають бути застосовані, та окреслює очікування замовника від проведення перевірки.
Також потрібно ознайомитися з Рекомендаціями щодо звітування в eMS (Guide on reporting in eMS).

Electronic Monitoring System (eMS) – це спеціальна електронна система моніторингу, у якій є вся необхідна інформація щодо проєктів і документи для роботи аудитора. Вона також показує етапи реалізації проєкту, результати перевірок витрат тощо. Призначений для роботи аудитор отримує індивідуальний доступ до проєкту і працює в цій системі.
Можна також ознайомитися з документами, які можуть вносити зміни до проєкту, щоб оперативно на них реагувати.