Управління аудиту Великобританії (The UK National Audit Office, NAO) розпочало публічне обговорення запропонованих зміг до Кодексу професійних норм аудиту, які наберуть чинності у квітні 2020 року.

Вам знайомий стан, коли всі завдання на роботі здаються нецікавими? Коли зовсім немає натхнення, усі справи відкладаються в довгу шухляду, настрій кепський з самісінького ранку, усе дратує, а втома відчувається, щойно ви піднялися з ліжка? Що ж, є всі підозри на так званий синдром емоційного вигорання.

Щоб отримати більш повне уявлення про стан бізнесу, його ефективність і майбутні перспективи, надзвичайно корисно оперувати також і нефінансовою інформацією та показниками, отриманими на її основі. Під нефінансовою інформацією мають на увазі будь-які дані, отримані із джерел, інакших, ніж фінансова звітність або облікові системи підприємства.

Як фінансові, так і нефінансові показники ефективності мало про що говорять взяті окремо та в абсолютному вираженні. Підхід до їх аналізу має бути комплексним, вони повинні коректно порівнюватися, обчислюватися у відношенні до правильної бази та в динаміці. Саме тому аудиторам та професійним бухгалтерам важливо розуміти таку методологію аналізу фінансових та нефінансових показників, як бенчмаркінг.

У сучасному глобальному світі від аудитора часто вимагається знання принаймні однієї іноземної мови. В Україні працює багато компаній з іноземними інвестиціями, топменеджери яких зазвичай є експертами. Тож аудиторські звіти в багатьох організаціях пишуться й іноземною мовою − здебільшого англійською. У таких ситуаціях бажано, щоб аудитор був у змозі сам представити результати проведеної перевірки керівництву компанії, відповісти на запитання, переконати в необхідності виконання рекомендацій аудиту.

Перевірка витрат за проєктами в межах програм транскордонного співробітництва може стати справжнім викликом для аудитора. І хоча такі перевірки досить формалізовані, мають погоджений алгоритм, методологію проведення та навіть структуру звіту, глибокого розуміння специфічних особливостей цієї роботи все ж бракує.

Робота аудитора починається з ознайомлення з аплікаційною формою проєкту та додатків до неї, грантконтрактом (грантовим контрактом) і партнерською угодою.

Слід звернути увагу, що в грантконтракті визначені обов’язки головного бенефіціара перед органом управління, який здійснює фінансування проєкту. Зокрема, важливим для аудитора положенням угоди є обов’язок головного бенефіціара надавати інформацію щодо витрачених під час реалізації проєкту коштів і готувати відповідні звіти – проміжний і фінальний, звіт про виконання проєкту. Якщо головний бенефіціар не виконує своїх зобов’язань, орган з управління може розірвати грантконтракт.

Партнерська угода – це договір між головним партнером і партнером, визначення їхніх зобов’язань та умов роботи. Нагадаємо, що проєкти в межах програм транскордонного співробітництва передбачають наявність партнерів з кількох країн, що є учасницями програми.

Розпочинаючи роботу над проєктом, аудитору варто дуже уважно прочитати Керівництво щодо реалізації проекту (Project Implementation Manual, PIM). За своєю суттю, це технічне завдання, яке є додатком до грантового контракту. Саме воно визначає фронт робіт аудитора, орієнтує в процедурах, які мають бути застосовані, та окреслює очікування замовника від проведення перевірки.
Також потрібно ознайомитися з Рекомендаціями щодо звітування в eMS (Guide on reporting in eMS).

Electronic Monitoring System (eMS) – це спеціальна електронна система моніторингу, у якій є вся необхідна інформація щодо проєктів і документи для роботи аудитора. Вона також показує етапи реалізації проєкту, результати перевірок витрат тощо. Призначений для роботи аудитор отримує індивідуальний доступ до проєкту і працює в цій системі.
Можна також ознайомитися з документами, які можуть вносити зміни до проєкту, щоб оперативно на них реагувати.

Рада з нагляду за звітністю приватних компаній США (US Public Company Accounting Oversight Board, PCAOB) опублікувала чотири рекомендації для аудиторів, аби допомогти їм ознайомитися з новими вимогами до проведення аудиторських оцінок та використання праці аудиторів до набуття ними законної сили. Нові вимоги почнуть застосовуватися для аудиту фінансової звітності звітного періоду, який закінчується або 15 грудня 2020 року, або пізніше цієї дати.

«Аудиторська оцінка та використання праці спеціалістів – це два найважливіших питання аудиту», – зазначив голова PCAOB Вільям Данке (William D. Duhnke). –  «Оскільки тепер аудиторам доведеться здійснювати свою роботу з огляду на нові вимоги, ми маємо на меті забезпечити їх відповідною ресурсною базою, аби допомогти їм ефективно виконувати свої функції».

Рекомендації включають:

· аудит бухгалтерських оцінок;

· аудит справедливої вартості фінансових інструментів;

· контроль та використання праці аудитора;

· використання праці співробітника компанії.

Перші два документи висвітлюють практичні аспекти застосування нових стандартів та зміни, які були внесені з метою об’єднання критеріїв оцінки ризиків у разі проведення аудиту бухгалтерських оцінок, включаючи визначення справедливої вартості. Інші два документи містять нові вимоги, які застосовуватимуться у випадках, коли аудитор використовує працю спеціаліста у сфері аудиту, та коли він використовує працю працівника компанії як джерело аудиторського доказу.

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерської звітності (International Accounting Standards Board, IASB) шукає кандидатів, які б долучилися до консультативної групи з питань таксономії Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) з 01 квітня 2020 року. Завдання цієї групи – сприяти розвитку таксономії МСФЗ шляхом регулярного представлення інформації щодо питань, які стосуються таксономії.

Податкове управління Нової Зеландії (Te Tari Takke) опублікувало постанову, якою з 01 вересня 2019 року дозволено отримувати заробітну плату в криптовалюті. Отримання заробітної плати в такий спосіб передбачає дотримання кількох вимог:

Перехід на XBRL знаменує перехід від формоцентричного до датацентричного підходу. Тобто організації проводять збір і передачу не конкретних обмежених форм звітів, а багатовимірного масиву даних, сформованого за особливою таксономією. З нього інформація в регуляторних і управлінських цілях може бути залучена в потрібному контексті, при цьому виключається дублювання даних, підвищується їх точність і доступність. Впровадження XBRL має забезпечити повну автоматизацію збору, формування та передачі даних про показники роботи різних фірм.

Результати аудиту, що забезпечують користувачів правдивою і корисною інформацією, в ідеалі, повинні підвищувати довіру до фінансової звітності компанії й покращувати репутацію самих аудиторів. Насправді трапляється протилежне, особливо якщо брати такі важливі аспекти їх діяльності як виявлення суттєвих недоліків у системах внутрішнього контролю (СВК) фінансової звітності компаній – обов’язок, запропонований у США Актом Сарбейнса-Окслі (SOX).

Три регулятори фінансового сектора – Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, а також Міністерство фінансів України підписали Меморандум про впровадження в Україні нової системи підготовки та подання фінансової звітності в електронному форматі, яка базуватиметься на стандарті XBRL. У її основу покладено таксономію МСФЗ.